Цікаво, як за останні 10 років автоматична коробка передач із незвичного рішення перетворилася на майже обов’язкову опцію для більшості водіїв. Колись АКПП критикували за повільність і ненадійність, а сьогодні на «механіці» залишаються хіба що прихильники класики. Проте, в умовах популяризації автоматів, варіатор (CVT) отримав суперечливу репутацію. Його часто звинувачують у низькій надійності й недовгому строку служби. Але чи все дійсно так погано? Спробуємо розібратися — адже в цієї трансмісії справді є одна ключова проблема, яка впливає на її довговічність, пише SUV News.
Як влаштований варіатор і в чому його особливість
Варіатор — це один із типів автоматичної трансмісії, в якому передача крутного моменту відбувається плавно, без фіксованих ступенів. Завдяки цьому двигун постійно працює в оптимальному діапазоні обертів, що позитивно впливає на витрату пального й комфорт їзди.
Ключовим елементом варіатора є два конусоподібні шківи, між якими працює металевий штовхаючий ремінь. Зміна відстані між конусами дозволяє безступенево змінювати передатне число. Це забезпечує плавний хід і мінімальні ривки.
Чому з’явилася погана слава?
Перші моделі варіаторів працювали на основі гідравлічної системи з масляним насосом. Теоретично — проста схема, але в реальності вона виявилася надзвичайно чутливою до якості оливи, температурних умов і зношування клапанної системи. Ремонт гідравлічної частини вимагав точного обладнання, і в багатьох випадках коробку просто змінювали повністю. Саме ці перші покоління CVT і сформували стійке уявлення про ненадійність цієї трансмісії.
Що змінилося з приходом електроніки?
Щоб уникнути проблем із гідравлікою, автовиробники перейшли на систему з електромагнітними соленоїдами. Це значно спростило обслуговування, знизило вартість і дозволило ремонтувати варіатори у звичайних СТО. Але з’явилась інша проблема — проскальзування ременя, особливо при різкому старті або на слизькому покритті.
Щоб запобігти цьому, виробники почали вбудовувати електронні обмежувачі: спеціальна плата контролює температуру, навантаження та не дозволяє коробці працювати в ризикованих режимах. Саме тому на варіаторних авто складно різко рушити з місця в мороз або перевищити рекомендовані навантаження — система захисту просто не дозволить цього зробити.
А тепер головне питання: чому ж варіатори все ж таки ламаються?
Секрет у тому, що в більшості випадків ламає не коробка, а її неправильна експлуатація. Більшість міфів про «тендітний варіатор» з’явились через поганий досвід з першими гідравлічними версіями або через нехтування базовими правилами обслуговування.
Сучасні CVT при правильному використанні без проблем проходять до 250–300 тисяч км, не поступаючись класичним «автоматам». Але тільки за умов:
- регулярної заміни трансмісійної рідини (CVT fluid);
- уникнення агресивного стилю їзди;
- недопущення перегрівів;
- плавного старту, особливо в холодну пору року.
Висновок: у чому ж головна проблема варіатора?
Ні, не в ремені. І не в конусах. Головна проблема — в недбалому ставленні водіїв. Варіатор — високотехнологічна і водночас чутлива до умов система. Вона не прощає грубощів і вимагає уважного ставлення. Як іронізують самі водії: «Головна слабка ланка варіатора — між кермом і сидінням».
Якщо дотримуватися правил експлуатації — проблем не виникне. Але якщо сприймати CVT як звичайний “автомат” і навантажувати його бездумно — поломки не змусять довго чекати.
Порада від експертів: перед купівлею авто з варіатором переконайтесь, що воно має прозору сервісну історію, регулярно обслуговувалось і використовувалося з дотриманням рекомендацій виробника. У такому випадку CVT стане надійним партнером на довгі роки.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Чи можна здійснювати обгін рухаючись впритул один за одним
- 6 найпідступніших і малопомітних несправностей авто, про які водій може не здогадуватися
- Не пив ані краплі, а алкотестер показує алкоголь: що робити в такій ситуації