Існує поширена думка, що нинішні моделі авто майже не піддаються руйнівній дії іржі завдяки просунутим методам захисту. Але чи витримує ця теза перевірку на дорогах із реагентами й агресивним кліматом?
Нові технології в боротьбі з іржею
За останні роки виробники суттєво покращили антикорозійний захист кузовів. Для цього застосовують декілька основних етапів:
- Гальванічне оцинкування: тонкий шар цинку виступає жертвою корозії замість сталі.
- Катафорезне занурення: фарбувальна суміш під дією електричного струму проникає у найдрібніші щілини.
- Багатошарове лакофарбове покриття: формує міцний бар’єр від води, солі та ультрафіолету.
- Пластикові й композитні деталі: усувають ризик іржі там, де використовують не метал.
Чи дають результати ці рішення?
В ідеальних умовах строк без наскрізних руйнувань кузова може сягати 12–15 років. Однак справжній ресурс залежить від експлуатації. У помірному кліматі з малою кількістю опадів та без обробки доріг сіллю кузов дійсно здатен зберігатися довго. Але в регіонах із холодними зимами, де авто щоденно контактують із реагентами, перші ознаки корозії можуть з’явитися вже на 7–8 році служби.
Найвразливіші зони
Корозія виникає там, де скупчуються волога та бруд або де лакофарбовий шар пошкоджений:
- зварні лінії;
- торці дверей і кришки багажника;
- пороги та арки коліс;
- днище авто.
Як продовжити життя кузова?
Навіть найкращий заводський захист потребує підтримки:
- Регулярне миття: особливо взимку, щоб змивати сіль із днища, арок і пазів.
- Антикорозійні обробки: спеціальні спреї чи мастила для захищених порожнин.
- Додатковий захист ЛФП: керамічні покриття або плівка, що оберігають від сколів і подряпин.
Сучасні автомобілі дійсно мають потужний антикорозійний арсенал, але це не означає абсолютну невразливість. Технології відкладають появу іржі, але не усувають її повністю. Фінальний строк служби кузова визначається не лише заводськими бар’єрами, а й тим, наскільки ретельно ви доглядаєте за своїм авто та в яких умовах експлуатуєте його.