Маленькі пристрої над світлофорами часто викликають роздратування у водіїв. Чимало людей вважають їх знаряддям для штрафів, хоча більшість цих камер не мають жодного стосунку до поліції. Як повідомляє Jalopnik, більшість камер над дорогами працюють не як контролери порушень, а як інструменти для регулювання руху.
У різних країнах навіть заборонено штрафувати водіїв за допомогою камер. Там, де вони все ж діють, порушник зазвичай отримує лише квитанцію на оплату з опцією швидкої оплати зі знижою. В Україні, наприклад, камери автофіксації наразі використовуються винятково для контролю швидкісного режиму. Штраф за проїзд на червоне світло по ним не випишуть.
В той же час камери біля світлофорів мають високу ефективність: кількість бокових зіткнень у місцях їхньої роботи зменшилась на чверть. Так, задніх зіткнень стає на 15% більше, але наслідки таких аварій значно легші.
Водночас чимало камер не фіксують порушення взагалі. Вони передають дані про затори, погодні умови або навіть ДТП, щоб диспетчери могли швидко скеровувати поліцію чи швидку. Часто ці зображення доступні у відкритому доступі на сайтах транспортних департаментів – дехто навіть робив селфі через такі трансляції.
Є й пристрої, які зовні схожі на камери, але ними не є. Це датчики, що реагують на звук, тепло або рух. Вони здатні розпізнати авто, велосипедиста чи пішохода й «дати команду» світлофору увімкнути зелений. Такі системи вже витісняють застарілі індукційні петлі в асфальті, які не бачать пішоходів і швидко виходять з ладу.
Тож наступного разу, коли ви зупинитесь під світлофором із маленьким «оком» над головою, не поспішайте нервувати. У більшості випадків воно працює не проти вас, а на користь руху.