Раніше водії мали обмежені ресурси для обслуговування своїх машин, тому намагалися покращити їх характеристики різними способами. Один з таких методів був поливати шини бензином.
У СРСР було мало хороших покришок для автомобілів. Їх робили в основному з каучуку, який в холодну погоду ставав жорстким і ковзав по льоду, як ковзаня. Це дратувало водіїв, і вони почали розігрівати покришки, підпалюючи їх.
Звісно, ніхто не хотів спалювати шини, тому водії покривали їх поверхню невеликою кількістю високооктанового пального. Воно швидко загорялося і так само швидко гасло. Це допомагало нагріти гуму до потрібної температури, роблячи її м’якшою та покращуючи зчеплення з дорогою.
До кінця 1980-х років ситуація з шинами покращилася — радянські виробники почали робити кращі покришки, які краще витримували холод. Але повністю проблему так і не вирішили до кінця існування СРСР. Лише коли на ринку з’явилися іноземні шини, водії змогли забути про цей незвичний спосіб розігріву.
Підпишись на нас в Google НОВИНИ, та отримуй більше свіжих новин!