Що саме змінюється з 1 січня 2026 року
Згідно з уже ухваленими змінами до Податкового кодексу, Україна йде за графіком поетапного підвищення акцизів на пальне до мінімальних ставок ЄС, пише Укравтопром.
З 1 січня 2026 року акцизний податок на основні види пального становитиме:
-
Бензин: з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л
-
Дизель: з 215,7 до 253,8 євро за 1000 л
-
Автогаз (LPG): з 173 до 198 євро за 1000 л
Це – не проект, а норми, уже прописані в законодавстві: якщо парламент не змінить закон, саме такі ставки будуть застосовані автоматично.
Як це відіб’ється на цінах на заправках
Національний банк України прямо попереджає: підвищення акцизу підніме податкове навантаження на пальне та прискорить зростання цін у середньостроковій перспективі.
За оцінками НБУ та профільних аналітиків, очікується орієнтовне подорожчання:
-
Бензин: на 1,5–2,5 грн/л
-
Дизель: на 2–3 грн/л
-
Автогаз: на 1–1,8 грн/л
Точна надбавка залежатиме від:
-
поточного курсу євро;
-
маржі мереж АЗС;
-
ситуації з логістикою та імпортом палива;
-
конкуренції на локальному ринку.
Для розуміння масштабу: за даними консалтингової групи «А-95», на початок листопада середні ціни становили приблизно 58,7 грн/л для А-95, 56,5 грн/л для дизеля та 34,5 грн/л для автогазу.
Після підвищення акцизів ціни можуть вийти в середньому на:
-
бензин – у діапазоні 60–61+ грн/л;
-
дизель – 58–59+ грн/л;
-
газ – близько 36 грн/л і вище (за відсутності інших шоків на ринку).
Чому Україна взагалі піднімає акцизи
Є дві ключові причини.
1. Євроінтеграція та наближення до норм ЄС
Закон про поетапне підвищення акцизів покликаний зблизити українську податкову систему з європейською – це прямо прописано як вимога Угоди про асоціацію та імплементації енергетичної та податкової директив ЄС.
Фактично Україна рухається до мінімальних ставок, передбачених Energy Taxation Directive (Директива 2003/96/EC), яка встановлює нижні пороги акцизів на енергоносії для країн ЄС.
2. Наповнення бюджету в умовах війни
Акциз на пальне – один із стабільних джерел доходів бюджету. В умовах тривалої війни уряду потрібні додаткові ресурси для:
-
фінансування сектору безпеки та оборони;
-
підтримки критичної інфраструктури;
-
компенсації податкових пільг в інших сферах.
НБУ прямо зазначає, що податкова складова у структурі ціни пального зростатиме, і це один із факторів інфляційного тиску у 2026 році.
Український контекст: кого це вдарить найбільше
1. Власники старих «ненажерливих» авто
За даними Інституту досліджень авторинку, середній вік легкових авто в Україні у жовтні 2025 року досяг 16,4 року, а в окремих областях автопарк наближається до 20-річного віку.
Старі машини:
-
споживають більше палива;
-
частіше мають проблеми з двигуном і паливною системою;
-
частіше експлуатуються у режимі «щоденний робочий кінь».
Для власника умовного 20-річного дизеля з витратою 8–9 л/100 км +2–3 грн/л – це суттєвий приріст витрат у гривнях за рік на великих пробігах.
2. Дизельні фургони та кросовери
Дизель традиційно домінує:
-
у комерційному транспорті (доставка, сервісні авто);
-
у частині сімейних кросоверів середнього класу.
Підвищення акцизу на дизель сильніше, ніж на бензин (у перерахунку на гривні/л), тому саме дизельні авто відчують подорожчання гостріше.
3. Авто з ГБО: найдешевший кілометр, але теж дорожчає
Автогаз усе ще лишається найдешевшим видом пального за вартістю 1 км пробігу, однак акциз на LPG також піднімається. У власників машин з ГБО є дві протилежні тенденції:
-
паливо дорожчає;
-
але водії, навпаки, масовіше переходять на газ через загальне подорожчання бензину/дизеля.
У результаті газ залишиться «антикризовим» пальним, але економія у гривнях відносно бензину може трохи скоротитися.
Що робити водіям уже зараз
-
Порахувати свій річний пробіг і витрати.
Збільшення на 2 грн/л при річному пробігу 20 000 км і витраті 8 л/100 км – це +3 200 грн на рік тільки через акциз. -
Оцінити сенс переходу на економічніше авто.
На фоні подорожчання пального дедалі більше сенсу мають:-
відносно свіжі бензинові кросовери з витратою 6–7 л/100 км у змішаному циклі;
-
перевірені гібриди, які у міських умовах реально споживають 4–5 л/100 км.
-
-
Слідкувати за технічним станом двигуна.
Будь-яка нестача компресії, забиті форсунки, старі свічки – це +1–2 л до витрати. На нових акцизах це вже відчутні гроші. -
Планувати дальні поїздки з урахуванням цінового «перелому».
Якщо у вас на першу половину 2026 року заплановані довгі автоподорожі Україною, варто врахувати, що паливний бюджет зросте.
Висновок
Підвищення акцизів з 1 січня 2026 року – це не тимчасова «захцянка» уряду, а частина довгострокової стратегії:
-
євроінтеграція й адаптація до податкових правил ЄС;
-
поступове зростання податків на традиційні види пального;
-
стимул для переходу на економічніші авто та електротранспорт.
Для українського водія це означає одне: паливо навряд чи стане дешевшим у найближчі роки. Тож рішення про те, на чому і як ви їздите, стає не лише питанням комфорту, а й питанням фінансової стійкості сімейного бюджету.
Вам також може бути цікаво:
- Дизель в Україні відходить у минуле: моторні вподобання водіїв у листопаді
- Українці обирають кросовери: назвали найпопулярніші нові авто в листопаді 2025 року
- 52 штрафи на 145 тисяч гривень: за що покарали двох українських водіїв