Осінь приносить дощі, а разом з ними – глибокі калюжі на дорогах. Звичка в’їжджати в них на швидкості стає причиною дорогих поломок. Interia з посиланям на механіків пояснює: хвиля від удару води легко пробивається в моторний відсік. Якщо вона доходить до повітряного фільтра, двигун «ковтає» воду. У циліндрах відбувається блокування поршнів – явище, яке фахівці називають «гідроударом». Результат – погнуті шатуни, зруйновані клапани і рахунок у сервісі на десятки тисяч гривень.
Водії впевнені, що автівка витримає, але навіть 25–30 см води достатньо для катастрофи. Небезпека стосується не тільки двигуна. Хвиля може пошкодити гальмівні диски, каталізатор або турбіну. Електроніка, розташована під капотом, теж ризикує: коротке замикання після удару води – частий сценарій. Досвідчені водії знають і про дрібні «сюрпризи»: номерні знаки, що відриваються, чи пластикові щитки підвіски, які зриває потоком.
Для позашляховиків виробники вказують параметр «глибина бродіння». Це 50 см і більше. У легковиків такого запасу немає, тож безпечний рівень – до 20 см. Проблема в тому, що під калюжею можуть ховатися ями, і реальну глибину складно оцінити.
Єдиний шанс пройти перешкоду – в’їжджати плавно. Потрібно тримати рівні оберти й не зупинятися в середині. Перед тим варто подивитися, як їдуть інші. Це допоможе оцінити глибину.
Осінній дощ – не випробування для водія, а тест на обачність. Один різкий в’їзд у калюжу може коштувати більше, ніж пів року спокійної їзди.