На українських дорогах з’являється дедалі більше машин з варіаторними коробками передач (CVT). Їх купують через нижчу ціну та м’який хід. Але досвідчені майстри кажуть, що за зручність доводиться платити не лише грошима, а й нервами.
Механік київського сервісу Ігор С. у коментарі для видання SUV News пояснив: виробники масово перейшли на CVT, щоб здешевити складання. Клієнтам продають це як економію пального та плавність руху. Але в реальності є чимало нюансів.
Перше – динаміка. Варіатор не передає великий крутний момент. Якщо різко натиснути газ, машина повзе, а не прискорюється. Спорткари чи серйозні позашляховики таких коробок не мають, і це не випадково.
Друге – чутливість. Варіатор не терпить різких маневрів, буксування в багнюці чи агресивної їзди. Такі навантаження призводять до швидкого зносу ременя або ланцюга.
Третє – обслуговування. Масло тут міняють кожні 40 тисяч кілометрів. Для порівняння: у класичному автоматі – удвічі рідше. Ігнорування цього правила вбиває вузли коробки.
Четверте – ремонт. Сам агрегат наче дешевший, але лагодити його коштує дорожче. Причина – дефіцит фахівців і оригінальних деталей. У результаті авто може місяцями стояти в очікуванні запчастин.
П’яте – буксирування. Авто з CVT не призначені тягнути причепи чи інші машини. Спроба обернеться серйозною поломкою.
Шосте – перепродаж. Українські водії вже добре вивчили слабкі сторони таких трансмісій. На вторинному ринку попит на машини з CVT низький, і продати їх складно.
«Варіатор може бути комфортним у місті, але довгостроково він обертається витратами», – підсумував автомеханік.
Його слова підтверджує і досвід багатьох власників, які вже відчули на собі специфіку цих коробок.