Нелегальні АЗС в Україні: чому їх стає більше і як з ними боротися?

Зловживання недобросовісними продавцями пального та відсутність злагодженої роботи контролюючих органів спричиняють стабільне зростання кількості незаконних автозаправних станцій в Україні. Чому ж держава поки не в змозі їх побороти? Розбиралися експерти «Комерсант Український».

Як діють нелегали

Типова схема злочину: продаж пального невідомого походження без відповідних дозволів і ліцензій, а також реалізація контрафакту за заниженими цінами. Однак Бюро економічної безпеки (БЕБ) фіксує й більш креативні порушення. Наприклад, в Одеському районі один із дилерів створив у Google Maps публічну мітку «АЗС» і таким чином приваблював клієнтів.

Статистика БЕБ

• З початку року 22 особи отримали повідомлення про підозру.
• 19 справ уже направлено до суду.
• 35 ліцензій на торгівлю пальним анульовано.

Водночас більшість затриманих за аналогічні злочини вже притягувалися до відповідальності раніше, що свідчить про низьку ефективність превентивних заходів.

Дані з PerevirAZS.info

Інтерактивний сервіс Нафтогазової Асоціації України PerevirAZS.info, який збирає скарги громадян, станом на травень 2025 року містить інформацію про 428 АЗС з ознаками незаконної діяльності. Проте директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн вважає, що реальна цифра на 30% вища: близько 10% із приблизно 6 тисяч станцій працюють у «тіні».

Регіональні «лідери» за кількістю нелегалів

• Львівська область – 87 станцій;
• Одеська область – 47;
• Київська область та Київ – по 44;
• Івано-Франківська область – 34;
• Дніпропетровська область – 29.

Порівняно з вереснем 2024 року, коли було виявлено 419 нелегальних АЗС, за десять місяців їхня кількість зросла на 9 об’єктів.

Причини виживання «тіньових» заправок

Нелегали уникають оподаткування, продають контрафактне пальне та ігнорують правила пожежної безпеки. За словами президента Нафтогазової Асоціації Ярослава Старовойтенка, це знижує прибутки бюджету та послаблює економічний потенціал країни.

Ознаки нелегальної АЗС:

• відсутність фіскального чеку або «тестовий» режим каси;
• немає куточка споживача;
• порушення містобудівних норм;
• відсутні засоби пожежогасіння.

Хто і як може приборкати нелегалів

За законом боротьбою з незаконною торгівлею пальним мають опікуватися БЕБ, податкова служба, поліція та місцева влада. Проте через брак координації між цими відомствами часто виходить «перекидання м’яча»:

• БЕБ каже, що ліцензії видає податкова;
• податкова стверджує, що документи оформлені коректно;
• поліція чекає заяв від громадян;
• місцева влада може закрити АЗС за відсутності законного права на землю, але часто не робить цього.

Приклад Тернополя демонструє зворотний успіх: місцева рада просто перекопує в’їзди до нелегальних заправок під приводом ремонту доріг — і ті припиняють роботу.

Без налагодженої взаємодії контролюючих структур та готовності місцевої влади використовувати наявні важелі тиску кількість нелегальних АЗС в Україні продовжуватиме зростати. Поки саботаж зі сторони чиновників не зміниться на відповідальність та оперативні дії, споживачі та бюджет країни втрачати мільйони гривень.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Українським водіям пояснили, як діяти, якщо під час зупинки авто патрульний просить відкрити капот
• В Україні власники водійських посвідчень категорії «С» фактично позбавлені права керувати деякими вантажівками
• Штраф 500 гривень: водіїв почали карати за невинне порушення