Українських водіїв попереджають про зростання вартості пального з 1 січня 2026 року

Що саме змінюється з 1 січня 2026 року

Згідно з уже ухваленими змінами до Податкового кодексу, Україна йде за графіком поетапного підвищення акцизів на пальне до мінімальних ставок ЄС, пише Укравтопром.

З 1 січня 2026 року акцизний податок на основні види пального становитиме:

• Бензин: з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л

• Дизель: з 215,7 до 253,8 євро за 1000 л

• Автогаз (LPG): з 173 до 198 євро за 1000 л

Це – не проект, а норми, уже прописані в законодавстві: якщо парламент не змінить закон, саме такі ставки будуть застосовані автоматично.

Як це відіб’ється на цінах на заправках

Національний банк України прямо попереджає: підвищення акцизу підніме податкове навантаження на пальне та прискорить зростання цін у середньостроковій перспективі.

За оцінками НБУ та профільних аналітиків, очікується орієнтовне подорожчання:

• Бензин: на 1,5–2,5 грн/л

• Дизель: на 2–3 грн/л

• Автогаз: на 1–1,8 грн/л

Точна надбавка залежатиме від:

• поточного курсу євро;

• маржі мереж АЗС;

• ситуації з логістикою та імпортом палива;

• конкуренції на локальному ринку.

Для розуміння масштабу: за даними консалтингової групи «А-95», на початок листопада середні ціни становили приблизно 58,7 грн/л для А-95, 56,5 грн/л для дизеля та 34,5 грн/л для автогазу.
Після підвищення акцизів ціни можуть вийти в середньому на:

• бензин – у діапазоні 60–61+ грн/л;

• дизель – 58–59+ грн/л;

• газ – близько 36 грн/л і вище (за відсутності інших шоків на ринку).

Чому Україна взагалі піднімає акцизи

Є дві ключові причини.

1. Євроінтеграція та наближення до норм ЄС

Закон про поетапне підвищення акцизів покликаний зблизити українську податкову систему з європейською – це прямо прописано як вимога Угоди про асоціацію та імплементації енергетичної та податкової директив ЄС.

Фактично Україна рухається до мінімальних ставок, передбачених Energy Taxation Directive (Директива 2003/96/EC), яка встановлює нижні пороги акцизів на енергоносії для країн ЄС.

2. Наповнення бюджету в умовах війни

Акциз на пальне – один із стабільних джерел доходів бюджету. В умовах тривалої війни уряду потрібні додаткові ресурси для:

• фінансування сектору безпеки та оборони;

• підтримки критичної інфраструктури;

• компенсації податкових пільг в інших сферах.

НБУ прямо зазначає, що податкова складова у структурі ціни пального зростатиме, і це один із факторів інфляційного тиску у 2026 році.

Український контекст: кого це вдарить найбільше

1. Власники старих «ненажерливих» авто

За даними Інституту досліджень авторинку, середній вік легкових авто в Україні у жовтні 2025 року досяг 16,4 року, а в окремих областях автопарк наближається до 20-річного віку.

Старі машини:

• споживають більше палива;

• частіше мають проблеми з двигуном і паливною системою;

• частіше експлуатуються у режимі «щоденний робочий кінь».

Для власника умовного 20-річного дизеля з витратою 8–9 л/100 км +2–3 грн/л – це суттєвий приріст витрат у гривнях за рік на великих пробігах.

2. Дизельні фургони та кросовери

Дизель традиційно домінує:

• у комерційному транспорті (доставка, сервісні авто);

• у частині сімейних кросоверів середнього класу.

Підвищення акцизу на дизель сильніше, ніж на бензин (у перерахунку на гривні/л), тому саме дизельні авто відчують подорожчання гостріше.

3. Авто з ГБО: найдешевший кілометр, але теж дорожчає

Автогаз усе ще лишається найдешевшим видом пального за вартістю 1 км пробігу, однак акциз на LPG також піднімається. У власників машин з ГБО є дві протилежні тенденції:

• паливо дорожчає;

• але водії, навпаки, масовіше переходять на газ через загальне подорожчання бензину/дизеля.

У результаті газ залишиться «антикризовим» пальним, але економія у гривнях відносно бензину може трохи скоротитися.

Що робити водіям уже зараз

1. Порахувати свій річний пробіг і витрати.
   Збільшення на 2 грн/л при річному пробігу 20 000 км і витраті 8 л/100 км – це +3 200 грн на рік тільки через акциз.

2. Оцінити сенс переходу на економічніше авто.
   На фоні подорожчання пального дедалі більше сенсу мають:

   • відносно свіжі бензинові кросовери з витратою 6–7 л/100 км у змішаному циклі;

   • перевірені гібриди, які у міських умовах реально споживають 4–5 л/100 км.

3. Слідкувати за технічним станом двигуна.
   Будь-яка нестача компресії, забиті форсунки, старі свічки – це +1–2 л до витрати. На нових акцизах це вже відчутні гроші.

4. Планувати дальні поїздки з урахуванням цінового «перелому».
   Якщо у вас на першу половину 2026 року заплановані довгі автоподорожі Україною, варто врахувати, що паливний бюджет зросте.

Висновок

Підвищення акцизів з 1 січня 2026 року – це не тимчасова «захцянка» уряду, а частина довгострокової стратегії:

• євроінтеграція й адаптація до податкових правил ЄС;

• поступове зростання податків на традиційні види пального;

• стимул для переходу на економічніші авто та електротранспорт.

Для українського водія це означає одне: паливо навряд чи стане дешевшим у найближчі роки. Тож рішення про те, на чому і як ви їздите, стає не лише питанням комфорту, а й питанням фінансової стійкості сімейного бюджету.

Вам також може бути цікаво:

• Дизель в Україні відходить у минуле: моторні вподобання водіїв у листопаді
• Українці обирають кросовери: назвали найпопулярніші нові авто в листопаді 2025 року
• 52 штрафи на 145 тисяч гривень: за що покарали двох українських водіїв