15 популярних міфів про автомобілі в які не варто вірити

Серед водіїв існують різноманітні уявлення щодо експлуатації та обслуговування автомобілів. Це може бути застаріла інформація, міфи чи грамотні маркетингові стратегії. Давайте розглянемо деякі міфи про автомобілі.

Міф 1. Якщо їздити спокійно, автомобіль можна рідше обслуговувати

Частково правда. При експлуатації в міських умовах базове технічне обслуговування, таке як заміна масла двигуна, масляного, повітряного та салонного фільтрів, рекомендується кожні 8000-10000 км. Якщо автомобіль рухається повільно, масло все одно виконує свої захисні функції. Проте, при агресивній їзді слід обслуговувати машину частіше, кожні 6000–8000 км.

Міф 2. Кращі розхідники та запчастини – оригінальні автозапчастини

Брехня. Жоден автовиробник не виробляє всі витратні матеріали та запчастини самостійно. Багато компаній, які виробляють ці елементи, продають їх під власним брендом, але другий елемент може обійтися дешевше, залишаючись якісним.

Міф 3. В автомобілі є механізми, що не обслуговуються

Брехня. Навіть якщо виробник стверджує, що олія або робоча рідина в механізмах розраховані на весь термін служби, періодична заміна технічних рідин є необхідною для подовження терміну служби пристрою.

Міф 4. Старі автомобілі постійно ламаються

Частково правда. Незалежно від надійності механізмів, вік та пробіг призводять до їх зношення. Регулярне обслуговування та діагностика можуть вивести стару машину в гарний стан.

Міф 5. Чим машина менш потужна, тим вона безпечніша

Брехня. У потужніших автомобілях зазвичай встановлені продуктивніші гальма та додаткові системи безпеки, що робить їх безпечнішими. Слабкий двигун, навпаки, може стати причиною небезпеки, особливо на трасі.

Міф 6. Велика машина завжди є джипом

Брехня

Термін “джип” (Jeep) є брендом конкретної американської автомобільної компанії. Один із їхніх популярних моделей в Україні – Jeep Grand Cherokee, особливо в 90-ті роки. У народі вся категорія позашляховиків і кросоверів часто називається “джипами”, навіть якщо це японські чи англійські автомобілі.

Міф 7. Велика машина завжди може пройти де завгодно

Брехня. Позашляховик – це не лише клас автомобіля, але й певна конфігурація підвіски та трансмісії. Наприклад, позашляховики мають раму, мости, роздавальну коробку з понижувальним рядом та блокуванням диференціалів. Ці моделі зазвичай є дорожчими та складнішими в обслуговуванні. Великий автомобіль може виглядати як позашляховик, але не мати підвищеної прохідності, тому правильніше називати його кросовером. Багато кросоверів навіть не оснащені повним приводом і призначені для міського пересування.

Міф 8. Спойлер покращує характеристики автомобіля

Частково правда. Два популярних аеродинамічних елементи – антикрило та спойлер – використовуються в автоспорті. Антикрило збільшує притискну силу та утримує автомобіль на дорозі. Спойлер зменшує завихрення повітря, що виникають при зриві потоку з краю задньої частини автомобіля, і знижує коефіцієнт аеродинамічного опору. У цивільних автомобілях ці елементи часто використовуються для декоративних цілей, а ефект від них відчутний лише на високих швидкостях.

Міф 9. Гучний вихлоп робить машину спортивною

Частково правда. Гучний вихлоп дійсно характерний для спортивних автомобілів. У спорті важлива кожна додаткова кількість ваги, тому вони прагнуть позбутися зайвого. У цивільних автомобілях з високою продуктивністю може бути два режими роботи вихлопної системи – тихий та гучний. Але сам по собі гучний вихлоп не говорить про спортивні характеристики автомобіля, оскільки можна зробити гучною машину будь-якого двигуна та потужності.

Міф 10. Червоні супорти вказують на спортивність моделі

Брехня. Колір супорта не впливає на його продуктивність. Важливою є кількість поршнів в супорті – чим більше, тим краще його характеристики. Яскраве забарвлення супортів – це всього лише маркетинговий хід.

Міф 11. Чіп-тюнінг шкодить двигуну

Брехня. Чіп-тюнінг полягає в програмному збільшенні потужності автомобіля. Кожен двигун має свій потенціал, який можна програмно обмежити через блок управління. Заводи застосовують такий підхід для збільшення ресурсу агрегату або з маркетингових міркувань. Наприклад, автомобілі з однаковим двигуном, але різними налаштуваннями, можуть варіюватися у ціні.

Блок керування двигуном подібний до комп’ютера, на який можна завантажити різне програмне забезпечення. Це дозволяє налаштувати, наприклад, тиск наддува турбіни або кількість пального. Ці зміни впливають на рівень віддачі двигуна.

При цьому навантаження на двигун збільшується, тому для збереження ресурсу його потрібно частіше обслуговувати — не кожні 8000–10 000 км, а кожні 6000–8000 км. Також важливо використовувати високоякісне пальне.

Міф 12. Сучасні автомобілі не вимагають обов’язкового прогрівання

Брехня. Робоча температура двигуна залежить від його модифікації, і в середньому коливається від 80 до 100 градусів. Поки елементи холодні, ККД агрегату нижчий. Крім того, на холоду мастило густіше і не може належним чином змащувати деталі двигуна.

Отже, перед поїздкою важливо дозволити двигуну працювати на холостих обертах протягом 5–10 хвилин. У крайньому випадку можна зачекати, поки оберти знизяться з прогрівальних до холостих — менше 1000 об/хв. У деяких європейських країнах навіть заборонено прогрівати автомобілі в житлових районах.

Міф 13. Сучасні автомобілі практично не піддаються корозії

Частково правда. У нових автомобілях значно менше проблем із корозією. Багато моделей преміум-класу виготовлені з алюмінію, який не схильний до корозії при взаємодії з зовнішнім середовищем.

Тим не менше, навіть на свіжих автомобілях може виникнути іржа — наприклад, в областях подряпин та глибоких подряпин. Корозія також може розпочатися на днищі та під захисними пластиковими панелями. Однак у сучасних авто фокуси іржі рідко переростають в загальну корозію.

Винятком можуть бути деталі, які були неякісно відремонтовані. Якщо технологія була порушена, лакофарбове покриття швидко зруйнується, і може з’явитися іржа.

Міф 14. На автомобілях із заднім приводом небезпечно їздити взимку

Частково правда. Це твердження актуальне для старих задньопривідних автомобілів, таких як “тази”, які не мають додаткових систем. Водій у разі заносу втрачає контроль над автомобілем на слизькій дорозі.

У нових моделях все інакше. Вони обладнані системами стабілізації, які контролюють передачу крутного моменту на колеса або перерозподіляють його, щоб уникнути заносу. Тому навіть на автомобілях із заднім приводом їздити взимку може бути безпечно.

Міф 15. Після аварії автомобіль краще продати або не купувати

Частково правда. Все залежить від того, в якій аварії був автомобіль. Якщо пошкоджені лише зовнішні елементи, такі як двері, капот чи бампер, їх можна відновити або замінити, не порушуючи безпеку авто.

Але якщо під час зіткнення пошкоджені структурні компоненти — лонжерони, рама чи стійки, це може вплинути на геометрію кузова, і виправити такі пошкодження важко. Неправильний ремонт може призвести до проблем, наприклад, неможливості належно налаштувати кути установки коліс.

Якщо було відновлено силову конструкцію, повернутися до заводської жорсткості металу буде складно. Отже, при наступному зіткненні деталі можуть не ефективно поглинати енергію удару, що створює ризик для водія і пасажирів.

Підпишись на нас в Google НОВИНИ, та отримуй більше свіжих новин!